Alexeeva Anna

Алєксєєва Анна

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії з професійної орієнтації незайнятого населення

Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Potential of professionalsuccessoftoday‘syouth: a genderaspect

Потенціал професійної успішності сучасної молоді: гендерний аспект

This article outlines some equivalents of professional success — social status, recognition, happiness and enjoyment in the process of creative activity; authors  define how the professional success is influenced by the psychological sex and sexual expression of personality with differentiation in the context of the specified levels of success.

Thus, sexual satisfaction correlated with the overall feeling oneself happy, and perception of professional success as an opportunity to enjoy the process of the activity, which turns in to creation. Low levels of sexual satisfaction, in turn, leads to the development of such the equivalents of a professional success as a status growth and recognition in the society, which is an expression of appropriate compensation and a way of improving overall satisfaction with one’s life.

Feminine psychological component of sex identity determines the importance for the person obtaining external evidence of self-worth and importance, while real progress is accompanied by high level of masculinity that also determines the choice of such the equivalent of success as happiness and pleasure from the process of professional activity. High sexual self-esteem directly linked to the sense of being happy, that emphasizes the importance of the level of masculine/feminine components of psychological component of sexual identity in the context of overall life satisfaction and sense of being happy.

Keywords: professional success, value predisposition, social status, recognition, happiness, creativity, masculinity, femininity, sexual self-esteem, sexual satisfaction.

 

У статті окреслено певні еквіваленти професійної успішності – соціальний статус, визнання, щастя та задоволення від процесу творчої діяльності, а також визначено вплив на професійну успішність особливостей статевої ідентичності та сексуальних проявів особистості, який має відповідну диференціацію в контексті зазначених рівнів успішності.

Так, сексуальна задоволеність взаємопов’язана з загальним відчуттям себе щасливою людиною та сприйняттям професійної успішності як можливості отримання насолоди від самого процесу діяльності, яка перетворюється на творчість. Низький рівень сексуальної задоволеності в свою чергу, зумовлює визначення таких еквівалентів професійної успішності, як статусне зростання та визнання у суспільстві, що є проявом відповідної компенсації та засобом підвищення загальної задоволеності власним життям.

Фемінна складова психологічної статі визначає значущість для людини отримання зовнішніх підтверджень власної значущості та вагомості, тоді як реальні досягнення супроводжуються високим рівнем розвитку маскулінних рис, які також зумовлюють вибір такого еквіваленту успішності як щастя та насолода від самого процесу професійної діяльності. Висока статева самооцінка безпосереднім чином взаємопов’язана із відчуттям себе щасливою людиною, що наголошує на значущості рівня вираженостімаскулінно/фемінних складових психологічної статі в контексті загальної задоволеності життям та відчуття себе щасливою людиною.

Ключові слова: професійна успішність, ціннісні предиспозиції, соціальний статус, визнання, щастя, творчість, маскулінність, фемінність, статева самооцінка, сексуальна задоволеність.

 

Актуальність: серед життєвих цілей людини у молодому віці особливе місце посідає реалізація себе у певному професійному середовищі, а саме самореалізація власних здібностей, талантів, вмінь в процесі певної професійної діяльності. Важливим для молодої людини є досягнення успіху за обраним професійним напрямом, що забезпечує для неї відповідний рівень задоволеності життям та, відповідно, високу оцінку себе як особистості.

Цікавим у даному контексті вважається дослідження чинників, які певним чином сприяють професійній успішності, зокрема вивчення гендерних аспектів успішності людини в процесі професійної самореалізації є перспективним напрямом розробки даної наукової проблематики.

Аналіз наукових досліджень: соціально-психологічні детермінанти професійної успішності досліджували О.І.Бондарчук, О.В.Брюховецька, Т.М.Дзюба, А.Кураков, О.А.Кононець, А.Ю.Москатов, В.П.Пономарьова, Ж.І.Тимошенко. Дослідники особливо зупинились на таких аспектах як розвиток психологічних компетенцій (А.В.Вознюк), підвищення стресостійкості (Д.І.Куриця), підвищення рівня гендерної компетентності як чинника професійної конкурентоздатності (О.О.Нежинська), розвиток зрілої національної ідентичності особистості як умова підвищення її професійної конкурентоздатності (К.В.Терещенко).

Практичні аспекти розвитку професійної успішності досліджували
Г.Л.Федосова (аспект інноваційних форм ділового спілкування),
В.В.Чернявська (формування кар’єрних орієнтацій як запорука конкурентоздатності майбутнього фахівця), О.А.Шелюг (метод символдрами як засіб розвитку професійної конкурентоздатності)[2].

В той самий час, недостатньо розробленим залишається питання щодо детермінант професійної успішності особистості, які визначають механізми її розвитку.

Слід підкреслити також недостатню комплексність зазначених підходів, які залишають поза увагою багаторівневість досліджуваного феномену професійної успішності, його метаморфози у різних вимірах людського буття.

Так, професійна успішність має декілька проекцій в залежності від складності внутрішнього життєвого простору особистості та провідних вимірів її буття, а саме пріоритетів, цінностей, ідеалів та мрій. Саме тому, враховуючи неоднозначність досліджуваного феномену слід розглядати його не абстрактно, а лише в контексті модальності внутрішнього життєвого простору людини, що й визначає зміст професійної успішності на кожному рівні людського буття.

Досить цікавим аспектом досліджуваної проблеми є також певна психостатева проекція психологічного змісту професійної успішності в залежності від буттєвого сенсу індивіда та вимірів його власного життєвого простору.

Метою даної статті є визначення гендерних чинників професійної успішності молодої людини, зокрема, специфіка впливу особливостей психосексуальної сфери та психологічної статі на успішність її професійної самореалізації.

Концепція дослідження:головною ідеєю даного дослідження є розгляд професійної успішності в контексті метаантропологічного підходу Н.Хамітова, який виокремлює буденне, граничне та метаграничне буття людини [3].

Так, на рівні буденності еквівалентом успішності є стандартне кар’єрне зростання, тобто прагнення отримати високий соціально-професійний статус, незалежно від змісту виконуваних соціальних ролей, що, в результаті часто супроводжується відсутністю творчого сенсу професійної діяльності та справжнього визнання з боку оточення.

На рівні ціннісно-смислового ядра для особистості з кар’єрними орієнтаціями найважливішим є необхідність відповідати вимогам оточуючих та відтворювати у власній діяльності певні вимоги та стандарти.

На когнітивному рівні статусна успішність супроводжується ідентифікацією себе з людиною успішною у кар’єрі, а саме усвідомленням в собі відповідних особистісних якостей та характеристик, необхідних для успішного кар’єрного зростання.

Для людини, яка виходить за межі буденності у граничне буття професійна успішність проявляється як прагнення до визнання власних досягнень з боку соціуму, найголовнішим для неї вже є не соціальний статус, а отримання вагомих підтверджень визнання з боку соціуму власної талановитості та надзвичайності, отже, саме успіх стає вже для неї самоціллю.

На рівні ціннісно-смислового ядра орієнтація на досягнення співвідноситься із прагненням бути визнаним й відомим та надмірною залежністю від цього. В даному контексті успіх та визнання є еквівалентом самооцінки індивіда та головним регулятором його діяльності.

На когнітивному рівні людина, що знаходиться на даному рівні успішності ототожнює себе з відомою людиною, яка має визнання у соціумі.

На відміну від попереднього рівня успішності, людина незалежна від успіху вже не відчуває необхідності завжди бути успішною та досконалою, головним для неї є творча самореалізація.

Даний рівень успішності співвідноситься з метаграничним буттям особистості та переживається як відчуття щастя, можливість відчувати задоволення від самого процесу власної діяльності та насолоджуватись результатами своєї творчості. На цьому рівні успішності головним вже є не необхідність відповідати чиїмось нормам та стандартам або бути популярним та визнаним у соціумі, пріоритетним для людини стає можливість отримувати задоволення від власної діяльності і керуватись власними відчуттями та міркуваннями відносно значущості та важливості її результатів.

Отже, на рівні ціннісно-смислового ядра головним на цьому рівні є прагнення до нового, можливість здійснення власних творчих задумів та ідей.

На рівні когнітивного самоусвідомлення індивід співвідносить себе із щасливою людиною, отже ототожнює своє життя із переживанням радості та задоволення від власної творчості.

Таким чином, професійна успішність як поліаспектний феномен має відповідні проекції в контексті модальності буття людини, які охоплюють як ціннісно-симсловіпредиспозиції, так і особливості когнітивного самоусвідомлення індивіда як суб’єкта професійної діяльності.

Методика дослідження: Для діагностики ціннісно-смислового ядра, що визначає пріоритетну значущість тих або інших критеріїв оцінки власної успішності автором було розроблено анкету,яка дозволяє з’ясувати актуальність для досліджуваного певних еквівалентів успішності в контексті буденного, граничного або метаграничного буття людини [1].

Анкета складається з 10 питань, на кожне з яких є три варіанти відповіді, які досліджуваному пропонується прорангувати за ступенем значущості наступним чином – 1 бал, 5 балів та 10 балів.

Отже, зазначена анкета дозволяє визначити ціннісні уподобання людини, а саме з’ясувати пріоритетні смисли власної професійної діяльності, які можуть бути віднесені до трьох категорій – статус, влада (буденне буття), слава, визнання (граничне буття), щастя, творчість (метаграничне буття).

Для діагностики когнітивного компоненту професійної ідентичності було створено авторський варіант методики Дж.Келлі призначений для визначення когнітивних проекцій професійної успішності особистості, а саме смислової навантаженості поняття «успішність» на рівні когнітивної самосвідомості.

Виходячи із завдань дослідження, в методиці представлені такі елементи: «образ Я», «успішна людина», «кар’єрист» (для дослідження статусних орієнтацій), «щаслива людина» (чоловік або жінка), «невдаха», «безробітний». В якості конструктів використовуються особистісні якості, які з певною часткою ймовірності можуть бути предиспозицією особистісної успішності/неуспішності. Так, було використано наступні конструкти: рішучість, емоційність, здатність до компромісу, комунікабельність, творчі здібності, здатність до ризику, орієнтація на успіх, стабільність, наполегливість, оригінальність, експресивність, конструктивність, здатність зрозуміти, спонтанність, домінантність.

Рівень успішності, притаманний даному індивіду, визначався шляхом підрахунку семантичної відстані між елементами, а саме близькість «Я образу» і «успішної людини» свідчить про прагнення даної людини бути реалізованою і отримувати підтвердження своєї успішності з боку суспільства у вигляді визнання і популярності, що співвідноситься з рівнем граничного буття, а в разі наявності певного творчого потенціалу може вказувати на перехід до метаграничного буття, що буде проявлятись через близькість «Я-образу» та образу «щасливої людини», адже натхнення та радість від самого процесу творчості дарує людині відчуття щастя.Близькість «Я образу» і «кар’єриста» свідчить про присутність у досліджуваного прагнення до досягнення високого суспільного статусу, який є для нього підтвердженням власної цінності та значущості, що відповідає рівню буденного буття.

Отже, застосування даної методики дозволяє визначити когнітивні проекції професійної успішності особистості, які, безумовно, є наслідком реалізації певних ціннісних пріоритетів у її професійній діяльності.

Для діагностики психосексуальної сфери було застосовано опитувальник Г.Айзенка «Установки до сексу», а психологічна стать досліджувалась за допомогою тесту С.Бем «Психологічна стать» (авторська модифікація).

Досліджувана вибірка складалась зі студентів та магістрів вищого навчального закладу за фахом «менеджмент» та «психологія» та охоплювала 40 осіб.

Статистична обробка даних проводилась за допомогою програми SPSS (коефіцієнт кореляції за Пірсоном).

Результати дослідження: отримані дані засвідчують, що сприйняття професійної успішності головним чином як певного статусного зростання негативно корелює із переживанням успіху, як відчуттям щастя та можливості насолоджуватись власним життям, відчувати задоволення від кожної його миті (r=-0,55; p≤0,01). Отримані дані, засвідчують існування двох протилежних типів світосприйняття, що зумовлює різні виміри успішності, одним з них є формальне підтвердження власної успішності, а іншим суб’єктивне відчуття задоволеності власним життям, що є для людини ціннісним еквівалентом власної успішності.

Отже, для людини, яка вважає для себе еквівалентом успіху можливість спонтанно насолоджуватись власним життям, цінність певних статусів та регалій є досить незначною, і навпаки, коли цінність отримання певного статусу є найголовнішою, «емоційні» виміри успішності вважаються досить суб’єктивними та незначущими. Виявлена закономірність є досить природною та відображує суттєву суперечність між буденним та граничним буттям, коли формальним еквівалентам успіху протиставляється можливість насолоджуватись власним життям та вільно самоздійснювати себе у сучасному світі.

Спостерігається також взаємозв’язок між сексуальною задоволеністю та переважним сприйняттям професійної успішності крізь призму статусних еквівалентів. Так, людині, яка вважає головним критерієм професійної успішності відповідний суспільний статус, притаманний більш низький ступінь сексуальної задоволеності (r=-0,49; p≤0,01), що наводить на думку, про те, що саме сексуальна незадоволеність мотивує людину до відповідних кар’єрних звершень. Таким чином, мотивація до статусного зростання, у даному випадку, виконує певну компенсаторну функцію в контексті незадоволеності людини власним інтимним життям.

Цю думку підтверджує також високий рівень сексуальної невротичності у людей із даним типом сприйняття професійної успішності (r=0,37; p≤0,05), а саме їм притаманні певні складнощі в особистих стосунках із протилежною статтю, відчуття занепокоєння стосовно власного сексуального життя, почуття провини та сорому стосовно своїх сексуальних фантазій та ін. Цілком можливим є припустити, що саме підвищений рівень сексуальної невротичності і заважає їм отримувати справжню насолоду від інтимних стосунків з близькою людиною, що й спонукає їх до статусних звершень та, в результаті, надає відчуття задоволеності власним життям.

Але, дія компенсаторних механізмів не може принести відчуття повного задоволення, що також має певні проекції у сексуальній сфері та зумовлює підвищений рівень сексуальної агресивності у індивідів, які сприймають професійну успішність тільки як отримання певних статусів та регалій (r=0,39; p≤0,05).

Отже, переважне сприйняття професійної успішності, крізь призму соціального статусу супроводжується високим рівнем сексуальної незадоволеності, сексуальної невротичності та агресивності у сексі, що пояснюється компенсаторною функцією кар’єрного зростання індивіда в контексті його загальної  задоволеності власним життям.

Сприйняття професійної успішності як прагнення до визнання та слави супроводжується високим рівнем психологічної фемінності (r=0,36; p≤0,05), отже, людина яка має виражені риси психологічної жіночності проявляє певну схильність до марнославства та підвищення власної самооцінки завдяки своїм професійним успіхам. Така людина дуже залежить від зовнішніх ознак, що підтверджують її соціальні успіхи та відповідним чином підвищують особистісну самооцінку.

Визначення як еквіваленту професійної успішності слави та визнання також негативним чином пов’язане із сексуальною задоволеністю (r=-0,34; p≤0,05), а саме чим більше людина незадоволена власним сексуальним життям, тим більш значущим для неї є підтвердження її професійних успіхів з боку інших людей.

Отже, цінність отримання зовнішніх підтверджень власних професійних успіхів також є свідченням відповідної компенсації незадоволеності людини ступенем реалізації власних сексуальних бажань.

Сприйняття професійної успішності як переживання почуття щастя та насолоди від самого процесу власної діяльності, як вже було зазначено, є протилежним по відношенню до статусних вимірів професійної успішності (r=-0,55; p≤0,01) та супроводжується високим рівнем вираженостімаскулінної складової психологічної статі (r=0,36; p≤0,05).

Так, людина, яка автономна від суспільних стереотипів та норм, здатна сприймати та оцінювати професійну успішність крізь призму власних емоційних переживань і головним для неї відчуття щастя та задоволення від самого процесу діяльності, можливість творити та втілювати свої задуми. Саме здатність проявляти незалежність у оцінці власної професійної успішності, яка полягає для такої людини у самому процесі творчого самоздійснення, і зумовлена властивостями психологічної мужності.

Сприйняття професійної успішності як процесу творення також позитивним чином взаємопов’язане із сексуальною задоволеністю (r=0,36; p≤0,05). Так, людина, яка задоволена власним інтимним життям вважає головним виміром професійної успішності можливість втілювати свої творчі задуми у процесі професійної діяльності. Для неї вже не є надважливим отримувати формальні докази власної успішності, або підтвердження цього з боку соціуму – головне для неї отримувати задоволення від процесу своєї діяльності, яка стає для неї справжнім творенням.

Отже, результати проведеного дослідження засвідчують, що оцінка професійної успішності крізь призму формальних статусних вимірів супроводжується низьким рівнем сексуальної задоволеності та високоюневротичністю, а також підвищеною схильністю до прояву агресивності у сексі. Виявлені закономірності вказують на компенсаторність зазначених кар’єрних прагнень, які допомагають людині підвищити загальний рівень особистісної самооцінки за задоволеності життям.

Сприйняття професійної успішності переважним чином як прагнення до визнання та слави також супроводжується низьким рівнем сексуальної задоволеності та високим рівнем психологічної жіночності, отже, тяжіння до зовнішнього визнання успіху знову таки зумовлено прагненням підвищити задоволеність життям,проявом чого є схильність до демонстративності, а саме бажання отримувати схвалення та захоплення з боку оточуючих.

Але, коли еквівалентом професійної успішності стає відчуття щастя та натхнення від самого процесу творчої діяльності це супроводжується задоволеністю інтимними стосунками з близькою людиною та вираженою психологічною мужністю, що обумовлює певну соціальну сміливість у відходженні від усталених стереотипів та норм у визначенні критеріїв успішності та надихає на творче самоздійснення в процесі професійної діяльності.

На рівні когнітивної самосвідомості ототожнення себе з людиною, яка має високий соціальний статус не має кореляційних зв’язків із змінними, що відображують особливості сексуальної сфери та психологічної статі індивіда.

Самоототожнення з відомою людиною супроводжується високим рівнем маскулінності (r=0,42; p≤0,05), яка зумовлює реальні досягнення у світі соціуму. Отриманий взаємозв’язок засвідчує, що здатність бути рішучим, цілеспрямованим, впевненим, незалежним та здатним до ризику часто визначає реальні досягнення людини у професійному світі.

Відчуття себе щасливою людиною супроводжується високою оцінкою маскулінно-фемінних рис (r=0,67; p≤0,01), в контексті відповідності власним ідеалам маскулінності/фемінності та задоволеністю своїми сексуальним стосунками (r=0,34; p≤0,05).

Отже, задоволеність образом себе в контексті відповідності власним ідеалам маскулінності/фемінності та радість і насолода від інтимних стосунків з близькою людиною надають людині відчуття щастя, що має відповідні когнітивні проекції на рівні ототожнення себе із щасливою людиною та є актуалізацією найвищого ступеню професійної успішності.

Висновки

Отримані дані засвідчують наявність значущих взаємозв’язків психосексуальних особливостей та психологічної статі людини з її професійною успішністю.

Так, сексуальна задоволеність взаємопов’язана з загальним відчуттям себе щасливою людиною та сприйняттям професійної успішності як можливості отримання насолоди від самого процесу діяльності, яка перетворюється на творчість.

Низький рівень сексуальної задоволеності, в свою чергу, зумовлює визначення таких еквівалентів професійної успішності, як статусне зростання та визнання у суспільстві, що є проявом відповідної компенсації та засобом підвищення рівня загальної задоволеності власним життям.

Фемінна складова психологічної статі визначає значущість для людини отримання зовнішніх підтверджень власної значущості та вагомості, тоді як реальні досягнення супроводжуються високим рівнем розвитку маскулінних рис, які також зумовлюють вибір такого еквіваленту успішності як щастя та насолода від самого процесу професійної діяльності. Зазначена закономірність засвідчує, що саме здатність бути незалежною та автономною дає людині можливість самостійно обирати для себе критерії власної успішності, не узгоджуючи це із зовнішніми нормами та стереотипами, отже насолода та задоволення від самого процесу власної професійної діяльності самі по собі вже є значущими критеріями для визначення успішності.

Висока статева самооцінка безпосереднім чином взаємопов’язана із відчуттям себе щасливою людиною, що наголошує на значущості рівня вираженостімаскулінно/фемінних складових психологічної статі в контексті загальної задоволеності життям.

Отримані дані наголошують на існуванні значущого впливу психосексуальних характеристик та особливостей психологічної статі на професійну успішність людини, які, зокрема, зумовлюють значущість тих або інших вимірів успішності та, відповідно, їх актуалізацію на рівні когнітивної самосвідомості особистості.

Література:

1. Алєксєєва А.В.Професійна успішність: від буденності до творчості/  А.В.Алєксєєва // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. – 2013 – Том XII, Випуск 17. – С.7-15.
2. Успішність особистості: потенціал та обмеження: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 18 березня 2010 р.) / За редакцією М.Л.Смульсон, Л.М.Зінченко. – К., 2010. – 268 с.
3. Хамитов Н.В. Философиячеловека: от метафизики к метаантропологии / Хамитов Н.В. – Киев, Ника-Центр, Москва, Институтобщегуманитарныхисследований. – 2002. – 334 с.